Чи насправді русинство у сусідів краще?

На Закарпатті останнім часом розгорілися національні пристрасті. Особливо «ображеними» виявились угорці та русини. Етнічні угорці Закарпаття звісно дотримуються загального політичного курсу своєї Батьківщини, яка лобіює власні інтереси в Західній Україні через власну діаспору. А ось русини не припиняють дивувати.
Черговий раз на обговорення була винесена тема визнання русинів національністю, підкреслюючи те, що в інших сусідніх країнах русини зазначаються у переписах населення не як етнічна група, а повноцінна національна меншина. Але, скоріш за все, ці оратори або не володіють дійсною ситуацією про своїх братів-русинів, або свідомо її замовчують.

Наприклад, якщо розглянути ситуацію з русинами в Словаччині, то картина вимальовується не дуже перспективна. Справа в тім, що частковий підйом словацького русинства викликаний діями певних антиукраїнських сил, які прагнуть відновлення країни в довоєнних географічних межах. Для створення юридичного, історичного, національного чи будь-якого іншого підґрунтя, штучно збуджується інтерес до нової історії Карпатського регіону. Водночас робиться чіткий акцент на поділ української національної меншини та русинів. І такі кроки не мають нічого спільного з офіційно проголошеною мантрою про дотримання міжнародних актів щодо національних меншин.

Відверто кажучи, свідомий розкол цілісної української діаспори в Словаччині на українців та русинів покликаний лише посилити процес асиміляції. Братислава поступово і наполегливо втілює в життя державну політику згуртування населення та формування в нього єдиної національної свідомості. Те саме робить зараз й Україна, проте чомусь наштовхується на однозначне несприйняття даного процесу серед деяких нацменшин. Таке однобічне трактування рівнозначних політичних курсів країн можна порівняти з вже добре відомою політикою подвійних стандартів.

В свою чергу, більшість русинів Словаччини повністю ототожнюють себе з українською нацією та називають себе українцями-русинами. Наприклад, керівники Союзу русинів-українців Словацької Республіки (СРУСР) періодично наголошують: «За всіма ознаками (мовою, віросповіданням, традиціям) ми однозначно належимо до колишнього руського, нинішнього українського народу, незалежно від того, як ми себе називаємо». Також, підводячи підсумки своєї роботи, в Союзі підкреслюють: «Русини-українці, працюючи в різний час і в різних обставинах, живились духовними надбаннями українського народу, а той дух українства додавав силу протистояти асиміляції та відстоювати ту правду, якою жили наші предки».

Крім цього, заступник голови Центральної ради СРУСР Павло Боґдан вважає, що «назва русини має свої витоки з Київської Русі. Про це забувають ті русини, які не вважають себе українцями, тому записувати всіх русинів до окремого народу є маніпуляцією. Також П.Боґдан підкреслює, що «на жаль зараз як в Україні, так в безпосередньо в Словаччині набирає обертів так зване «політичне русинство», що побудоване на антиукраїнстві».

Так само розуміють заангажованість «політичних русинів» і в Закарпатті. Наприклад, голова ГО «Русинський край» Микола Бобинець зазначає: «Закарпаття – це невід’ємна частина незалежної України. Цієї аксіоми притримуються майже всі русинські громадські організації краю, яких в області зареєстровано більше 20». Він також наголосив: «Питання русинського сепаратизму на Закарпатті постійно підігрівається Москвою», тому «руССкие русины» маніпулюють питанням референдуму про автономію Закарпаття та подають цю подію як референдум про створення русинської автономії «Підкарпатська Русь» з подальшим створенням незалежної русинської держави. М.Бобинець підкреслює, що дії «політичних русинів» таких як о.Сидор та П.Гецько, які знаходяться під пильним оком російських спецслужб, дискредитували русинських рух в очах українського суспільства.

Отже, русинів хоч і визнають в інших країнах, але лише заради того, щоб зменшити частку української діаспори, оскільки дрібні національні групи набагато легше асимілювати в своє середовище. А штучне загострення уваги на русинах в Закарпатті спирається на певну мовну співзвучність «руССкий» та «русин», що досить вправно використовують в своєму інформаційному просторі російські ЗМІ.

Як би не було, кожна держава при певних умовах переживає злети та падіння, але єдність нації, усвідомлення громадянської спільності, не дивлячись на національну приналежність, робить державу лише сильнішою та багатшою. Тому саме зараз, не залежно від того угорець ти, русин, румун чи словак, повинно зародитись відчуття українського громадянства, адже ти живеш саме в цій країні і вона зараз для тебе є Батьківщиною.