ЯК РУСИНИ УКРАЇНЦЯМИ СТАЛИ

Трансформація етносів у нації

«Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів. І се почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні консеквенції. Ми повинні — всі без виїмка — поперед усього пізнати ту свою Україну, всю в її етнографічних межах…»

Іван. Франко

З отриманням незалежності у 1991 році Україна отримала й чимало КГБістських пасток, які ті закладали по всьому СеРеСеРі. В Прибалтиці і Казахстані це райони компактного проживання росіян, в Азербайджані – Карабах, в Грузії – Пд. Осетія та Абхазія, в Молдові – Придністров’я. В Україні ж такими територіями нашпигованими московськими колоністами є Крим та Донбас – і ми знаємо, що з цього вийшло. А також Закарпаття де таку пастку заготували на етнічних угорцях, яких час до часу хортисти захищають від «прітіснєній» та старій «русинській заквасці», яка потихеньку починає бродити.

Не подумайте, що річ ітиме про якусь ксенофобію чи етнічну неприязнь, розглянемо лише як Московія вміє вправно стравлювати народи між собою, а в конкретному випадку вносити плутанину та вбивати клин посеред, як ніколи єдиного, українського.

Московія, особливо, царських часів марила панславізмом тож ще тоді підтримувала різного роду москвофільські течії у слов’янських державах. Знайшли вони свій ґрунт в Австро-Угорському – Підкарпатті (сучасному Закарпатті). Як аудиторію впливу, Москва обрала словаків та українців-русинів.  Запустила своїх глашатаїв та знайшла кілька місцевих невдоволених і почала агітацію за «руССкій мір». І все у них банально - "русини" співзвучно з "росіяни", а значить "все далжни бить вместе".  Активним учасником такої пропаганди також була православна церква, яка мала тісні зв’язки з імперією.

Століття минає, а нічого не змінюється. Сьогодні маємо тих же московських глашатаїв, що кричать у повний голос. І тих же місцевих, що трохи тихіше й обережніше, але теж дають про себе чути. І тих же церковників в особі московського патріархату, що просять довгих літ Гундяю.

То, що ж таке русинське питання? І як його вирішити?

Почнемо з головного - хто ж такі русини?

Русини або русь – етнонім, який спочатку вживався до всього східнослов'янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.

У часи княжої Русі, вживалися слова «русин» – однина, «русь» – множина. Слово «русини» не вживалося до XV століття. З XV ст. під польським впливом починає використовуватися у множині – русини – для позначення людей руського народу. У тогочасному латинському написанні Rutheni або Ruteni, яка й використовувалась угорцями, а також варіанти rusini, rusacy – яке пізніше трансформувалось у руснаки. Етнонім використовувався до XVII–XVIII ст. У XIX-ХХ ст. вже використовувався виключно для позначення українців.

З часів Козацької держави в документації назва поступово замінюється на українець, українці, а серед населення — руські або русини. На українських землях в межах Австро-Угорської імперії (Галичина, Буковина, Закарпаття) ця назва утримувалася до Першої світової війни, оскільки в період визвольних змагань 1917-20рр. на цих територіях вже утворювались українські національні ради. Показовим фактом є те що всі вони висловлювались за возз'єднання во єдино українських етнічних земель і про жоден тиск чи насильницьку українізацію не може бути й мови. На Пряшівщині і Югославії, на еміграції в США ця назва затрималася і до нині: русин, руснак, русин-українець.

Отже бачимо, що етнонім «русини» давній і поступово замінювався на новий етнонім «українці». Зміна проходила із сходу на захід і досі збереглася як самоназва етнографічної групи українців, що проживають на пограниччі українського Закарпаття, Словаччини, Польщі, а також у Воєводині.

Одразу для тих хто говоритиме, що русинів як окрему націю визнали у світі. Скажу так, те, що визнали словаки, поляки, угорці та румуни – нікого не дивує?

Зробили вони це завбачливо щоб Україна, яка досягне апогею своєї сили не пред’явила їм територіальних претензій. Або другий варіант – набагато легше мати нацменшину, яку годуєш з власної руки, ніж діаспору найбільшої в Європі держави на фоні якої ти губишся.

Дуже комічними виглядають міфи про те, як русини Закарпаття стали українцями. Всі українці до ХХ ст. іменували себе русинами або ж русинами-українцями. Всілякі намагання вивести з української етнографічної групи русинів окрему русинську націю не що інше як прояви діяльності КГБ та ФСБ на території України.

Тож пам’ятаймо, що справжній українець знає, що був русином, а русин знає, що є українцем.