Акт вандалізму чи спланована акція

Фото ІА Закарпаття онлайн

18 серпня, напередодні приїзду в Закарпатську область митрополита УПЦ МП Онуфрія, на Полонині Руні у Перечинському районі невідомі сплюндрували 8-метровий поклонний хрест.

Хрест був встановлений у 2013 році Мукачівською православною єпархією УПЦ МП і, за словами єпископа Феодора, щороку, напередодні загальнодержавного свята Дня Незалежності України, біля вказаного Поклонного хреста звершувався святковий молебень «за мир в Українській державі».

Про поняття миру від УПЦ МП як філіалу РПЦ всі прекрасно знають. Як служителі московського патріархату ставляться до українських військових і до їхньої титанічної боротьби із стримування московського агресора теж уже кожному відому.

Ряди УПЦ МП останнім часом почали швидко зменшуватись в Україні і в Закарпатті зокрема. Закарпатці прекрасно розуміють, що це за «церква» і якого миру вона хоче. Скажу прямо – священнослужителі з пагонами ФСБ під рясами моляться не за мир в Україні, а за «руССкій мір на Украінє». До сих пір ця псевдоцерква використовується росією для пропаганди цінностей, які навіть близько не відповідають християнським постулатам віри. Чого варте посвячення їхніми «священиками» пам’ятників «ополчєнцам, коториє погіблі от рук украінской хунти» чи відмови хоронити наших бійців АТО. Продовжувати перелік можна до безмежності. Це не поодинокі випадки, а системна робота по промиванню мізків богобоязких українців. За 3 роки московсько-української війни перелік іде на сотні позицій. Проте не будемо віддалятись від теми.

Кому вигідно плюндрувати християнський символ встановлений коштом та стараннями УПЦ МП? Українцям? Угорцям? Ромам? Ні.

Культурний наступ Угорщини на Закарпаття

Наскільки важливе для сьогодення поняття українська культура? Якщо дивитися в корінь питання, то культура тісно переплітається з історією та історичними особистостями які зробили вагомий внесок в розвиток культури українського народу. Поважати культуру це поважати історію.

Так історично склалося, що Україна – це держава з багатонаціональним складом населення. При цьому, деякі представники інших національностей забувають в якій державі проживають, намагаючись підтримувати та цінувати власні етнічні культурні традиції, навмисно ігноруючи українські. Подібна ситуація найбільш яскраво виражається в Закарпатській області України. Якщо зазирнути в окремі міста Закарпаття, складається враження, що там існує така собі «маленька Угорщина» в Україні. Зі своєю мовою, культурою, традиціями. Вже змалечку найменшим мешканцям Закарпаття прививають любов до всього угорського.

Так, нещодавно, в м. Ужгород угорська громадська організація  «Pro Cultura Subcarpathica» ініціювала проведення так званого БерченіФест на честь колишнього власника Ужгородського замку графа Міклоша Берчені. При цьому, фестиваль відбувся виключно в угорському стилі, до участі в якому залучалися угорські пісенні гурти, проводилися угорські хороводи, учасники були одягнені в угорські національні костюми.

Враховуючи те, що на Закарпатті проживає значна кількість представників угорської національної меншини дані заходи є зрозумілими, але хочеться наголосити на тому, що дуже неприємним фактом є ігнорування українських традицій та культури.

Якщо запитати окремих мешканців Закарпаття, що вони знають про українську культуру чи історію, рідко хто зможе дати чітку відповідь. Значна кількість людей взагалі не володіють українською мовою, що є дуже сумно.

Дуже мало уваги приділяється шануванню української державності та українських видатних постатей на Закарпатті. На противагу цьому, височіють  «Турули» - національний символ Угорщини, символічне значення якого суперечить національним інтересам України, майорять назви на деяких інформаційних стендах «етнічні угорські землі» і т.д.

Якщо ж звернутися до історії Ужгородського замку, то граф Міклош Берчені був не єдиним володарем замку. Чомусь, в ході фестивалю жодного разу не прозвучало слів на згадку про князя Лаборця - легендарного засновника Ужгорода та Ужгородського замку, князя білих хорватів, які нічого спільного з кочівниками уграми не мали. Крім того, відомо що в цих краях проживали слов’яни, вони й створили перші укріплення в місці свого поселення.

Але, ці історичні події були опущені і сам фестиваль був присвячений пам’яті саме угорського володаря Ужгородського замку, що ще раз доводить важливість піднесення всього угорського на Закарпатті, при відкритому ігноруванні українських традицій, державності та історії.

Вплив на підсвідомість українських громадян

На даний час, територія Закарпаття є тим регіоном, в якому застосовуються різноманітні приховані способи впливу на свідомість та підсвідомість не лише мешканців регіону,  але й частково на мешканців інших регіонів.

Так, на даний час в Україні складна ситуація. Наша держава є об’єктом зовнішньополітичних інтересів ворога. І для того щоб відстояти свої інтереси, ворог застосовує різноманітні методи впливу.

Але, одним з найбільш підступних методів є вплив на підсвідомість населення України. Звичайно, що метою такого впливу є підрив державних інтересів та національної свідомості громадян.

Неодноразово, тема «угорського сепаратизму» на Закарпатті піднімалася в ЗМІ. І хоча вона є неоднозначною, оскільки одні піднімають це питання і намагаються навести факти та докази. А інші на противагу заявляють, що це штучно створена проблема. Але для того щоб вияснити хто ж має рацію, ті хто піднімають дану тему, чи ті хто намагаються нівелювати дане питання ми можемо лише проаналізувавши реальність.

В умовах війни не може бути подвійного громадянства

Верецький перевал - священне місце українців