Крах угорського реваншизму

Після феєрії новорічно-різдвяних свят на Закарпатті знову повертаємось до справ буденних. Новий рік почався цікавою новиною. В словацьких Кошицях пройшла зустріч істориків та археологів України, Чехії та Словаччини. Ініціатором цієї зустрічі виступив український археолог Ігор Прохненко.

Нарешті українські науковці взялись відстоювати справжню історію від закидів захланних сусідів.

Ключовим питанням дискусії була тема перетину угорськими племенами Карпат як про це «оспівує» художньо-до­кументальна хроніка «Gesta Hungarorum» («Діяння угрів»), укладена анонімним нотарем (писцем) коро­ля Бейли ІІІ.

Оскільки художні нариси історії придворного «науковця» угорського короля мають на меті обґрунтувати загарбницькі мотиви угорців, то це питання є найболючішим для прихильників входження українського Закарпаття до складу Угорщини.

Під час дискусії виявились досить цікаві речі:

По перше: угорський король Бейла ІІІ правив у 1172–1196 роках, тобто 300 років потому як перші угорські племена з’явились на просторах середньодунайської низовини;

По-друге: хроніка «Gesta Hungarorum» написана для того, щоб легітимізувати захоплені Іштваном І землі Київської Русі – України, отже не має жодної історичної ваги.

Метод не новий. До подібного переписування історії вдавались усі монархи-завойовники. Так робили і Петро І і Катерина ІІ аби легітимізувати загарбання України, так задовго до них робили й угорські правителі. У 2014 році нічого нового не придумав і Путін.

Незаангажованим науковцям зрозуміло, що кочовим племенам, якими тоді були угорці, було б зручніше мігрувати степовими просторами, а не лісами Поділля та Галичини та ще й через Карпатські перевали. Така думка й усталилась в науковій та популярній літе­ратурі.

Єдині хто з цим не погоджуються це угорські націоналісти, які марять «Великою Угорщиною» та бажають «возз’єднати» землі на основі цих фантастичних історичних обґрунтувань «істінноугорских земель». Саме тому угорці з допомогою місцевих мадяронів мітять Закарпаття своїми пам’ятниками. Виявляється, що справа Міклоша Хорті відроджується. Неохортистам, як і всім колишнім сателітам фюрера потрібні ресурси і життєвий простір.

Зустріч у Кошицях поклала нарешті початок здорового наукового діалогу між країнами-сусідами. Адекватну відповідь гарячим хортистським головам взялись дати українські історики-науковці.

Усі присутні на зустрічі відзначили спільні проблеми у фальсифікації середньовічної історії з політичною метою на території Східної Словаччини, Румунії, Угорщини та України. Науковці вирішили на основі достовірних письмових і археологічних джерел переглянути регіональні події IX–XI ст. н.е.

Найближчим часом ми станемо свідками серії спільних виставок та наукових конференцій. Ці спільні заходи допоможуть відділити правду від вигадок і фантазій та остаточно покінчити з фальшуванням цих сторінок в історії Закарпаття та сусідніх країн.

Це перший прорив українських істориків та археологів, який зведе нанівець усі намагання реваншистів розхитувати «угорську тему» на Закарпатті.