Отруйне павутиння Росії

За останні десять років, загарбницька політика Росії отримала додатковий вектор розвитку – отримання політичної переваги сил та рухів, які будуть просувати у європейських країнах ідеї, які прямо або опосередковано підтримують російські інтереси. Для цього політична еліта Росії розпочала пошук та спонсорування радикальних рухів, організацій та партій, які не підтримують європейські ідеї єдності та виступають за своєрідне повернення геополітичної системи Варшавського договору.

За допомогою масованого інформаційного супроводження, Росія створює альтернативне трактування дійсних подій для створення дестабілізуючих факторів. Як приклад проведення такої підривної у політичному сенсі політики з боку РФ, є події в Україні. Проте, анексія Криму та окупація Донбасу лише окремі пункти загального плану. Черговою точкою дестабілізації можуть стати території Західної України, особливо Закарпаття, яке вирізняється своїм національним різноманіттям та історично лежить в полі інтересів багатьох держав.

Вплинути на свідомість населення цього краю напряму Росії дуже важко, оскільки Західну Україну завжди вважали колискою національної свідомості українців. Проте, у цьому випадку Кремль виробив іншу схему для маніпулювання - національне питання, що дозволяє розхитати ситуацію для подальшого подрібнення України. Фінансуючи та ідеологічно підтримуючи сили у сусідніх з Україною державах, Кремль розкинув своє отруйне павутиння на європейскі країни, смикаючи за тонкі нитки у потрібний час.

Основним з таких агентів просування ідей поділу України в рамках проведення антиукраїнської політики на території Західної України є представники угорської націоналістичної праворадикальної партії «Йоббік», які пропагують ідею відновлення «Великої Угорщини», до складу якої входила частина території сучасної України. Дана партія за останні роки активно підтримується російською стороною, оскільки їх інтереси частково співпадають.

По-перше, вкладаючи гроші в розвиток «Йоббік», РФ залучається хоча б частковою підтримкою в таборі країн ЄС та НАТО, що надає додаткові важелі для формування думки світового співтовариства. По-друге, підігріваючи імперські бажання щодо відродження «Великої Угорщини», Кремль культивує враження відсутності єдності та цілісності українців як нації і створює штучні приводи для виникнення неприязні на національному підґрунті.

Тому події, які відповідають загальному задуму створення негативного фону міжнаціональних відносин, активно висвітлюються в російських і проросійських ЗМІ та Інтернет виданнях, наголошуючи на нетерпимості українців до інших за будь-якими ознаками: релігійними, національними чи політичними.

Також неодноразово мусувалося питання створення автономного Притиснянського округу в місцях компактного проживання угорської діаспори в Закарпатті. Відкрито дане питання ніколи не піднімалось офіційним Будапештом, але представники партії «Йоббік» запроваджують політику «тихої» експансії, роздаючи угорські паспорти жителям закарпатського прикордоння. Таке «перефарбовування» підігрівається ще й грошовим заохоченням з боку російської сторони.

Більш того, радикальні націоналістичні сили сприяють самоорганізації закарпатських угорців для створення «Закарпатської муніципальної гвардії», що «покликана захищати етнічних угорців Закарпаття». Наприклад, уряд Угорщини «в інтересах організації підготовки охоронців для осіб та майна закарпатських угорців» виділив у 2016 році кошти на загальну суму у 174 млн. форинтів (близько 602 тис. дол. США). Такий підхід представників угорської партії «Йоббік» повністю співпадає з основними закликами російського керівництва «захистити своїх громадян», що, в кінцевому випадку, призвело до виникнення конфлікту на Донбасі.

Проте, залишається надія, що офіційний Будапешт, будучи членом ЄС та НАТО, дослухається до думки не тільки власних праворадикальних сил, яких спонсорує Кремль, тому що лише добросусідські відносини, побудовані на тлі взаємоповаги є запорукою миру, розвитку та стабільності для будь-якої держави без винятку.