Остання путь «закарпатського референдуму»

З початком російсько-грузинської війни 2008 року путінська расєя почала активно впроваджувати в життя план «єдіной і неділімой».

Плануючи анексію Криму та захоплення південного сходу України, «таваріщі с маскви» не забували про Закарпатську область України. Знову пішло бабло рікою на «спєцапєрацию по атсаєдінєнію от бендеревской України Закарпатья».

Знаючи, що сегінь гєцко таких речей не потягне, феесбе ерефії вирішило «прівєсті в строй спящіх агєнтов». Головну ставку «вишшиє уми ФСБ» зробили на промосковське «закарпатське народне об’єднання «СубКарпатія». Організацію як громадську зареєстрували ще в далекому 93 році «про запас». Головою цієї громадської організації був генеральний директор виробничо-комерційної корпорації «Редія» - Микола Ілліч Бурак.

Цей колишній «кагебіст Закарпатья» і за сумісництвом «патріот руССінський» заробляв на життя «лісопильним та стругальним виробництвом» в Україні, тобто наживався на карпатському лісі.

Наприкінці 2009 р. «по пріказу свєрху» закарпатське народне об’єднання «СубКарпатія» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності Закарпатської обласної ради та Закарпатської обласної державної адміністрації протиправною та  визнати бездіяльність відповідачів з приводу невиконання «загальнообласного референдуму» 1 грудня 1991 р. протиправною. Перепрошую за цю юридичну новелістику, однак намагаюсь смішніше, ой, серйозніше передати суть «позовної заяви».

На висвітлення у ЗМІ поставили гєцка. Той «підсвітив». На блозі LiveJournal кримінального злочинця гєцка аж одна стаття:)

При розгляді цього позову суд встановив, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Тому на підставі частини першої ст. 100 цього Кодексу суд відмовив у задоволенні адміністративного позову.

З відповідною постановою Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №2а-4066/09/0770 можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Кажучи простою мовою — суд підтвердив, що «місцевий референдум» не має жодної юридичної сили. ЦЕ МЕРТВИЙ РЕФЕРЕНДУМ.

Чому «місцеві політики» до цих пір вважають, що 1 грудня 1991 р. Закарпаття набуло статусу автономної республіки у складі України?

Ця недолуга гра у повторні звернення до Верховної Ради України щодо результатів мертвого референдуму та судові позови по відміні «референдуму» свідчать про меркантильність цих політиків.

Панове можновладці різних мастей! Якщо вами не займуться українські спецслужби, швидше ми вас віддамо безоплатно мадярам і москалям, ніж дамо відібрати у нас Українське Закарпаття.