Українські угорці Закарпаття!

Протягом ІІ половини ХХ ст. більшість населення Закарпаття - українці мирно співіснували з національними меншинами, які проживають у нашій області.

У ХХІ столітті, після амбіційних заяв путіна 10 лютого 2007 року у Мюнхені про «кінець однополярності сучасної світової політики, бачення місця і ролі Росії в сучасному світі з урахуванням нинішніх реалій і загроз», на політичну арену в Угорщині виходять такі право радикальні сили як Фідес і Йоббік. Ці дві партії починають радикалізацію політичного розвитку Угорщини з нахилом до «відновлення колишньої слави країни». При цьому не скривають своїх територіальних амбіцій і поступово починають за допомогою фінансів ЄС створювати етнічні анклави на території сусідніх країн – України, Словаччини і Румунії. Румунія рішуче відкинула таку закордонну політику Угорщини і наголосила, що жодних автономій не буде, оскільки вони гальмують регіональний розвиток держави.

Українська влада «дивилась крізь пальці» на такі дії угорського уряду, а з приходом до влади сатрапа Москви Януковича навіть підігрувала таким діянням угорських політиків.

Протягом останніх 10 років у стосунках між Україною та Угорщиною виникали конфліктні епізоди, яких можна було уникнути шляхом налагодження комунікації та активізації стратегічного діалогу. Проте такий діалог не вигідний тим, хто стоїть за угорською владою.

Не важко спрогнозувати можливі наслідки, які можуть актуалізуватися внаслідок діяльності цих політичних сил в Угорщині напередодні парламентських виборів 2018 р. Українські угорці у своїй більшості не підтримували такої політики угорського уряду, однак проти щедрих фінансових подарунків, тільки через те, «що ти угорець» не попреш.

Представники угорської влади посилено демонструють турботу про права «закордонних співвітчизників», розвитку угорської політичної присутності в регіоні, формування угорської системи освіти, науковому обґрунтуванні приналежності території Закарпатської області Угорщині. В окремих випадках така політика повністю копіює використання Росією інструментів впливу напередодні та під час війни проти України. По всіх прикордонних з Угорщиною селах понавішували угорських прапорів, українські прапори і українська мова вважаються другосортними.

Такі апетити сусідів можна легко втихомирити за допомогою дипломатичного впливу і секретних українських служб, однак на допомогу їм прийшла машина пропагандонів із «рашатудей», «спутніків» і іншої інформаційної нечисті. Інструментами такого впливу стають проросійські політичні сили в країнах-сусідах, які чинять деструктивний вплив на відповідні діаспори в Україні. Проявами такого впливу варто розглядати просування ідеї створення територіально-культурної автономії у Закарпатській області. На жаль до них приєдналась і Закарпатська реформістська церква, яка щораз сильніше просуває серед українських угорців ідею цієї автономії. Дуже сильно виступає за навчання угорською мовою в українських державних школах. Якщо хочете вивчати угорську – відкривайте недільні чи при церковні школи.

Угорська нацменшина і її лідери повинні розуміти, що влада Угорщини використає їх як і путін жителів Донбасу. Є тільки одна відмінність. Українська влада не допустить більше будь-якого прояву сепаратизму. Краще українським угорцям не вестись на обіцянки і підбурювання угорської влади, а продовжувати спокійно жити в Україні, вчити українську мову в школах, розмовляти угорською мовою вдома і між собою.

Українські угорці, пам’ятайте, ви є громадянами України і проживаєте на території суверенної держави – України. Якщо хочете жити в Угорщині – виїжджайте туди і живіть там. Після початку московської агресії проти України, питання будь-яких автономій чи впливу на регіональну і державну політику з боку країн-сусідів буде жорстко присікатись.

Польщу уже поставили на місце, на черзі Угорщина