«Срібна земля» - це Україна!

У час Великого випробування для Державності України – кривавої війни за суверенність і незалежність від впливу «старшого брата» Росії, економічних реформ та остаточного становлення Держави як самостійного геополітичного гравця на світовій арені, закарпатці залишаються вірними своїм переконанням і традиціям.

Незважаючи на підступні намагання сусідніх країн спровокувати невдоволення та бунтарські акції проти законної української влади, жителі Закарпатської області України сміливо протистоять сепаратистським проявам.

За гроші Москви, горе-патріоти «русини» намагаються пересварити українців між собою, б’ючи по найболючішому місцю кожного з нас – фінансових негараздах.

Після закінчення московських вищих шкіл у часи тоталітарного СРСР, ці, т.зв. «закарпатці», нічого не зробили ні для господарського, ні для соціального розвитку цього багатого краю. Натомість з початком російсько-української війни на сході нашої Держави, вони різко взялись виконувати вказівки українофоба №1 – Путіна – по дестабілізації українських патріотичних регіонів.

Вороги Соборності України починають маніпулювати темами незаконних референдумів ХХ століття; створенням на папері «світових» організацій по захисту «русинів», приписуючи собі ледь не мільйонну чисельність; організовувати шовіністичні акції «повернення додому» Закарпаття, розмахуючи недійсним Тріанонським договором.

Тріанонський договір  — підписаний 4 червня 1920 у Версалі між країнами Антанти й Угорщиною. Договором було визначено кордони між Угорщиною та сусідніми країнами — Австрією, Румунією, Чехословаччиною, Королівством сербів, хорватів і словенців — після розпаду Австро-Угорщини. Закарпатська Україна передавалася від Угорщини до Чехословаччини на правах автономії, що на практиці не було забезпечено. Протягом 1938 — 1940 договір був підданий ревізії. Зокрема, Угорщина захопила Закарпатську Україну (1939). Після Другої світової війни кордони Угорщини, встановлені Тріанонським мирним договором, були відновлені Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 (за винятком Закарпатської України, яка у 1945 увійшла до  УРСР).

Паплюжать пам’ятники наших героїв своїми «триколорами» та організовують невідомі нікому «апалчєнія русінов».

Ми, закарпатці, повинні й надалі ігнорувати новоспечених закордонних «порадників», таких як «Йоббік» та невідомих загалу псевдозакарпатців, «товаришів» Гецька із його московським офісом т. зв. «мережевого русинського руху» чи Ковача - «липового» керівника товариства угорської культури Закарпаття, які переховуються від українського правосуддя по закордоннях.

«Срібна земля» – це Українська земля з мультикультурними традиціями і мирним співжиттям українців та багатьох національних меншин.

Ми повинні плекати традиції кожного куточка регіону для наших майбутніх поколінь, які будуть нам вдячні за збереження  унікальності України.

З Днем Незалежності, Україно!